Еко - конкурс завершено

Екологічний конкурс завершено! Всі школи - учасники будуть нагороджені 1 вересня!!! Дякуємо, люди! Ви змінюєте цей світ на краще!

36628985 401140227072265 6614134320263069696 n

Печать

Місця щасливих людей

Чим справжнє європейське покоління відрізняється від покоління пострадянського, знаєте? Ні, не кількістю годин, проведених в соцмережах. А відношенням до майбутнього України. Саме не споживацьким та «сльозогінним» cтавленням, а з конкретними справи, коли немає часу на численні «війнушки» з інтернет-опонентами.

Європейське покоління – не скиглить у Фейсбуці, звинувачуючи у всіх негараздах недолугу владу, «папередників» чи путіна, а бере – та робить. І ось вам живий приклад. Мої друзі, громадські активісти з Дніпра, дізнавшись, що я буду присутній у Вінниці на творчій зустрічі студентів Донецький національний університет імені Василя Cтуса зі Святославом Вакарчуком та Kyiv School of Economics, попросили дещо зробити. І я зробив. Розказав лідеру «ОЕ» про ініціативу групи небайдужої молоді з села Бабайківка Царичанського р-ну Дніпропетровської області.

На пустирі між школою та клубом вони задумали своїми руками зробити сквер з освітленням, вільним доступом до Wi-Fi та пам’ятним знаком на честь Кузьми Скрябіна, чия громадянська позиція їм близька та творчістю якого вони захоплюються. Адже в серпні цього року музикант відсвяткував би свій 50-річий ювілей, якби його не передчасна та трагічна загибель. Головний меседж цієї акції: "Не стидайся, то твоя земля".

Хлопці та дівчата почали працювати на пустирі. Але стикнулися з певною байдужістю старшого покоління, яке скаржилося на не стачу коштів в бюджеті ОТГ на цей молодіжний проект. Першочерговим завданням для місцевої влади – є благоустрій в селах цвинтарів, а молодь – то таке, вона за звичкою фінансується за залишковим принципом.

Бабайківська молодь здаватися не стала, а постукалася до активістів громадської організації Європейське покоління. І вони вирішили спільно провести в Дніпрі благодійну акцію та зібрати кошти на реалізацію свого проекту, який назвали як відому пісню Кузьми - "Місця щасливих людей". На 18 серпня запланований благодійний марафон, під час якого окрім музичних виступів, буде проведений ще й благодійний аукціон.

І ось я задаю питання: Чи не міг би Святослав допомогти цьому заходу парою квитків з автографами на єдиний в цьому році концерт «ОЕ», що відбудеться на День Незалежності в Києві? Ці квитки будуть виставлені, як лот аукціону, а виручені кошти підуть на облаштування "Місця щасливих людей" у Бабайківці. І, якщо лідер гурту, буде мати час, натхнення та бажання, то не міг би він особисто взяти участь в цьому заході?

Відповідь на друге запитання була очікувана: якщо на цю дату не запланована якась важлива подія, то, не виключно, що в Дніпро Святослав й завітає 18 серпня. А що стосується квитків з автографами, то, якщо це дійсно добра справа, то чому 2 квитки, нехай їх буде 10! Після цього ми обмінялися контактами і вже наступного тижня організатори отримують омріяний, але, правда кажучи, таки не очікуваний подарунок від Вакарчука.

Хтось скаже, що це дрібниці і вони не варті уваги. Але це, на мою думку, справжній вчинок. Бо однодумців можна знайти тільки займаючись спільною справою. Наочним прикладом цьому є перший та другий Майдани. Спільна справа вивела сотні тисяч людей на вулиці, і вони разом домоглися свого. Проте, як політики цим подарунком долі розпорядилися – це вже трохи інша тема для словоблуддя різного роду політолухів та їм подібним політиканам.

Молодь Бабайківки, активісти з дніпровського «Європейського покоління», Святослав Вакарчук – це заряджені на спільну перемогу майбутнього нашої країни українці. Так, їх не так вже й багато, цих людей конкретних справ. Так їм поодинці важко долати скептицизм покоління пострадянського з властивим йому майже корупційним прагматизмом – «а мені від цього буде зиск?». Але вони вперто йдуть вперед, долаючи труднощі та іронічні посмішки сторонніх спостерігачів. І особисто я вірю, що вони разом таки зроблять з Україні справжню Країну щасливих людей!

 

36350576 2204177946275508 1820332286801870848 n36245177 2204115422948427 7140489275421753344 n36342582 2204115799615056 3987939127893950464 n36239954 2204177449608891 7806756544049053696 n

Кому цікаво - доєднуйтеся, стукайте в особисті повідомлення, нас мало - але ж ми в тєльніках!)

Сергій Цигіпа 

 

Печать

Світ не без добрих людей

Взагалі, світ на доброті і тримається. Любов і доброта – слова споріднені і за змістом тотожні.

У будинку сімейного типу Іванових дітки виховуються у любові, доброті і праці. Разом з 10 дітьми батьки – вихователі Олена Іванівна та Іван Володимирович мешкають у маленькій Залелії Ляшківської об’єднаної територіальної громади. За 15 років виховали 16 прийомних дітей. А ще мають і своїх вже дорослих дітей: 24 – річну Софію, 25 – річного Сергія та прийомних Юру та Женю (25 і 18 років).

Коли ми приїхали до родини в гості, то кожен із її членів був чимось зайнятим. Батько на роботі, а мама разом зі старшими дітьми збирали полуницю.Менші гралися на подвір»ї.У сім’ї прищеплюється любов і повага до праці.  Цим самим батьки дають дітям засади самостійності, розуміння того, що без певних зусиль у житті нічого не доб’єшся. І це дуже правильно,так має бути.Праця завжди славила людину. У трудолюбивих сім»ях діти легко долають життєві труднощіі впевнені за своє майбутнє. Та головне, у багатодітних родинах ніколи не вичерпується любов,  не міліє криниця людяності і доброти.

У родині діти зростають ввічливі та привітні, і як усі звичайні діти, граються, бавляться, галасують, ганяють на велосипедах, сміються, плачуть але не забувають піклуватися та турбуватися один за одного. На наше запитання, чому саме обрали таку важку ношу – виховувати так багато дітей, пані Олена скромно відповіла: - Мені їх жаль.Душа болить. За великим рахунком, уся малеча.що зростає у будинку, з Царичанського району. У кожного своя доля: у кого батьки померли, а у кого батьків позбавили батьківських прав. І оцю обділену малечу зігріла проста і милосердна жінка – Олена Іванова. Ось вони перед нами на світлинах, 10 цікавих облич від 7 до 16 років, 4 хлопчика і 6 дівчаток,серед них є і внучок Іванових: Даша, Каріна, ще одна Даша, Данило, Анжеліка, Богдан, Руслана, Альоша, Катя і Вова.

Олена Іванівна розповідає про життя родини. Каже, що все як у людей: - Вранці встаю о пів на шосту годину, готую сніданок. На їжу йде 10 літрів супу, три відра борщу. Маємо гектар городу, вирощуємо малину, полуницю, огірки,а потім продукцію реалізуємо. Кошти йдуть на дитячі потреби, подарунки. Діти привчені до сільської праці, дівчатка усе уміють робити по – домашньому господарству.Хлопчики допомагають. Люблять вишивати, в’язати (як і мама – Авт.). конструювати. Разом вирішуємо питання на сімейній раді.Додамо від себе,що мама Олена дуже творча людина---вишиває ікони бісером,пише вірші.любить природу.Такі уподобання розділяють і вихованці.

Олена Іванівна радіє з того, що знаходяться небайдужі люди, котрі відгукуються на прохання сім’ї. Хоча і зізнається, що ні в кого нічого не просить. Але болить душа за тим, що держава не   переймається проблемами будинками сімейного типу. Здавалося б, ніби усе нормально. Державотворці видають певні закони, встановлюють соціальні норми і тому подібне. Але ж то, на перший погляд. А якщо глибинно розібратися, є дуже багато питань, на які держава закриває очі, або ж свідомо не помічає. А проблеми є. І державні гарантії не дають повністю дитячим будинкам сімейного типу відчути забезпеченими і захищеними.Відтак, треба давно передивитися норми на утримання кожної дитини. Чомусь скасовані пільги по забезпеченню газопостачання та багато іншого. Пані Олена переймається: - Складається таке враження, що ми не потрібні державі. За законом нас мають забезпечувати коштами на ремонт будинку. У нас повинна бути автівка для сімейних потреб, якою за усі роки так і не забезпечили. На одного вихователя – батька держава платить зарплатню трохи більше 7 тисяч гривень.Цього не достатньо.Наприклад, зимою на витрати тепла у нас йде 8-9 тисяч! І ніхто нас не запитує, як  то живеться. Постійноприходиться «викручуватися». Усе в домі і подвір’ї робимо своїм коштом. Дуже допомагає нам місцевий підприємець, директор агропромислового комплексу Карен Галстян. На сьогодні Іванови дуже потребують допомоги у будівництві переходу між помешканнями. Діти малі, а це спричиняє багато незручностей через відсутність теплого сполучення, особливо зимою. Також родина потребує допомоги в облаштуванні дитячого майданчика.

Нещодавно Іванови пережили нелегке випробування у житті.Дякувати Богу, все обійшлося.Їхня 10 – річна донька Анжеліка була хвора і потребувала операції на серці.Завдячуючи небайдужим людям, лікарям кардіоцентру у Дніпрі, хворобу вдалося подолати. Уся велика багатодітна родина вдячна за матеріальну підтримку Карену Галстяну, депутату обласної ради Гошгару Мухтарову, фермерам – підприємцям Миколі Тюпці та Олександру Божку. А ще сім»я пам»ятає зворушливий вчинок невідомої молодої людини. Зі слів Олени Іванової, вони лише взнали, що звали чоловіка  Вахтанг і що він зголосився оплатити операцію (коштувала вона 27 тисяч гривень-Авт.) – Ну хто ми йому? Чужі люди, - хвилюється пані Олена, - а так нам допоміг. Обізвався на заклик лікаря. Більш того, цей молодий чоловік кожного дня приносив нам обіди. Такою турботою, непідробною увагою я зворушена до сліз.

Спілкуючись з Оленою Іванівною та їхніми дітьми, ловиш себе на думці, що не  в кожній сім’ї панують лад, затишок,  і Любов. Так, Любов з великої літери. Жертовна батьківська любов.Дитяча любов до батьків.Як зізналася нам господарка великої родини, коли у неї назріває перевтома через щоденні клопоти, оновлювати сили йде до лісу і у природній тиші черпає натхнення та наснагу. А тато Іван кохається у квітах, він їх вирощує. Посміхаючись, Олена Іванова напівжартома ділиться: - Якби у нас була чарівна паличка …

Але ж чудеса таки бувають! На сьогодні у дитячому будинку сімейного типу зявилася ще одна добра людина, лікар – чарівник Володимир Дєєв. Друг та партнер ГО «Європейське покоління», головний лікар «Клініки доктора Дєєва», відтепер буде постійно оглядати, консультувати, надавати медичну допомогу дітлахам Івановим. Долучайтеся до добрих справ  і ви, шановні приорільці!

Микола Руденко

 

97765432678

Печать

еко - конкурс дарує можливості

Во время проведения экологического конкурса «Европейское поколение» познакомилась с удивительным мальчиком, жителем села Троицкое – Данилом! Этот ребенок собрал 500 батареек! «Когда Данил узнал о конкурсе, то сразу сказал мне: мама, я хочу быть первым, вот мы и собирали батарейки, всех родственников подключили» - поделилась мама Данила! Мальчишка в этом году идет в первый класс, за его старания и волю к победе, «Европейское поколение» презентовала ему рюкзак и канцелярские принадлежности! Этот рюкзак Данил заработал самостоятельно! У этого ребенка большое будущее, мы в это искренне верим!!!! Спасибо за таких детей!!

1234567890

Печать

«При великому бажанні створити Європу можна і у нас»

Сучасна Україна взяла курс на Європу. Але щоб стати рівноцінною європейською державою, треба пройти певний і нелегкий час. Українське суспільство має переформатизуватись в усіх напрямках життєдіяльності. На сьогодні вже назріла нова перспективна формація молодого покоління, яка хоче зробити долю України щасливою і успішною. Час і обставини диктують такі умови, коли не можна зволікати. Не інакше. Прийшов час діяти молодому та ініціативному поколінню з новими прогресивними поглядами і розумінням, не байдужими до своєї країни, чіткою позицією і бажанням працювати.

В Україні багато молодих, незаангажованих людей, які готові щось робити і вкладати фізичні та розумові інвестиції у її розвиток. Такі дії треба всіляко підтримувати і стимулювати. 

ГО «Європейське покоління»-- це організація, яка різнобічно підтримує ініціативних, не байдужих, цікавих, порядних людей. Людей, які своїми вчинками і справами збагачують наш світ і дають надію на гармонійне життя. Людей, різних за віком і статтю, на перший погляд скромних і простих, котрі крок за кроком роблять добро, не афішуючи його. Такі люди і творять європейське майбутнє, нашу українську історію. Ми маємо пишатися ними.

Одним із представників нової формації, представників прогресивної молодіжної спільноти є тридцятирічний Євген Рєзніков, житель Могилівської громади. Молодий чоловік переконаний, що за 5 років кропіткої, послідовної, системної, професійної праці у громаді можна створити свою «Європу». Давайте ще додамо сюди величезне бажання таких людей працювати на благо суспільства і не боятися брати відповідальність.

За освітою Євген економіст, проживає у Могилеві. На даний час займає посаду менеджера ягідного кооперативу СОК «Перший Ягідний» у Могилеві – 2. У кооперативі 12 домогосподарств, котрі вирощують малину і полуницю. Тут панує політика єдності, взаємо-підтримки, прозорості, відкритості, шанобливе ставлення до членів організації. Євген Рєзніков пояснює, що їхня мета – вийти на європейський ринок, де немає корупційних схем, де за свій труд люди отримують гідну грошову винагороду. Також менеджер ягідного кооперативу розповів про принципи діяльності їхнього співтовариства ,сила якого в єдності. Крім того,у них є можливість розвиватися і робити життя своїх колег по праці заможним, село багатіти разом зі своїми мешканцями. Крок за кроком кооператив здобуває авторитет у партнерів.

  Сам Євген,  як істинний патріот рідного краю, поділився з нами своїми думками і планами: -  У Могилеві я мешкаю вже рік.Моя мама тут народилася,і на сьогодні я з батьками проживаю тут.Маю  велике бажання допомагати розвивати Могилівський край.Там, де я раніше працював, був спеціалістом по розвитку: займався пошуком інвестицій. – Розумієте, - мене дуже турбує проблема безробіття людей, особливо в селі. На сьогодні майже в кожному дворі є заробітчанин чи то в Польщі, чи в Чехії та інших Країнах. А нам треба створювати умови для молоді, щоб працювали в своїх селах, збагачувалися своєю працею та збагачували свої села. Ось тоді – держава буде міцною та незалежною.Треба зайнятися відродженням і розвитком сільської інфраструктури,а саме, систем освітлення, водопостачання, ліквідацією сміття та багато іншого; створити умови односельцям для комфортного проживання. Для себе я окреслив мету. Хочу донести людям, аби жити у Європі, не обов’язково їхати туди. Її створити можна і у нас, це цілком реальна позиція. Тільки не треба лінуватися і боятися брати на себе відповідальність.Ось такі мрії і плани у ровесників української незалежності.

Відрадно, що  у нас є такі люди, які по-новому мислять і хочуть змінити хід розвитку України на краще. Відрадно, що люди молодої формації мають високу громадянську позицію. І у цих людей любов до Батьківщини не показна, а дієва. Вони не б’ють себе у груди, а працюють. Ми повинні розуміти, що прогресивні ініціативи – це інвестиції у майбутнє. Давайте не боятися ризикувати впускати у своє життя нові зміни, амбіційні ідеї, мати волю і впевнено крокувати у майбутнє! Давайте звитяжно трудитися, підтримувати один одного, дослухатися до слушних і гарних пропозицій, допомагаючи прогресивній молоді,і не стояти осторонь  інноваційних ініціатив. Нарешті, діяти на благо країни! Друзі, об’єднуймося!

Микола Руденко

 

IMG 0671

Печать

Маленький лідер екологічного змагання!

День починається з приємних новин! В нас є лідер екологічних змагань "Здоров`я країни в твоїх руках" - "Здай батарейку - отримай приз" - це п`ятирічний мешканець села Троїцьке - Данило Чернобаєв. Він самостійно зібрав більше 546 штук батарейок!!!!

Саме за завзятість та активність цього хлопчика ГО "Європейське покоління" презентує йому окрему винагороду!!! Данило - справжній екологічний патріот!!! 
Дякуємо за таку дитину!!! 

image2image5

Печать

Актуальна тема: ЗАПОВІДНИК «ОРІЛЬСКИЙ» ТА ТУРІВСЬКІ ЕКОЛОГІЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ .

р.Оріль дивує та бентежить останнім часом кожного пересічного мешканця, який проживає в селах басейну Орілі. Дивує річка станом води та її кількістю, відсутністю риби в ній та кількістю гребель, які виросли по руслу річки за часи незалежності. Фактично кожний район, село, громада на власний розсуд прагнуть врятувати Оріль, але невпинно проблеми ростуть. Крім того нещодавно повінь Орілі (перша за майже сім останніх років) продемонструвала ще одну величезну проблему – неймовірно велика кількість сміття, яке несло річкою! Щоб збагнути всі проблеми Орілі та спробувати систематизувати варіанти реального їх вирішення, ГО «Європейське Покоління» провело першу нараду координаційної ради громадськості з приводу спасіння Орілі, в якій приймали участь фахівці: екологи, біологи, гідрологи, депутати усих рівнів. Пройшла нарада в приміщенні Царичанської районної ради. Перше, на що звернули увагу присутні – це доповідь ініціатора створення національного парку «Орільський» , біолога та активіста, громадського діяча, доцента кафедри біології ДНУ ім.Гончара Вадима Манюка, який чітко та наглядно довів необхідність створення Національного парку «Орільський», що стане одним з головних критеріїв спасіння Орілі від людського варварського впливу на екологію та безпосередній стан води в Орілі. Справа в тім, що більшість Гребель на Орілі – є великою проблемою для природнього водотоку води в річці. Греблі призупиняють течію Орілі, вода в річці тече повільніше, відповідно дно річки замулюється, джерела не пробивають шар мулу, тому річка мілішає, потім пересихає (в 2017 році в перше річка пересохла в 2-ох місцях по руслу) і як результат – річка Оріль зникає у нас на очах, як це вже відбулося з річкою Прядивкою. Щоб якимось чином все ж врятувати ситуацію депутати, громадськість районів, кожен на своїх територіях будують греблі та поглиблюють дно річки. Таким чином у них, на територіях перше десятиліття вода буде, будуть озера, а от по руслові далі – річка поступово зникатиме, і це вже спостерігає Царичанський район. (Бо в Магдалинівському районі вже побудовані навіть так звані переливні Греблі, також побудовано в с.Михайлівка Царичанського району теж подібний варіант «спасіння Орілі» в межах свого села, але в цілому – Оріль від наших дій лише зазнає біди. Чому? Бо переливні греблі не стоять на балансі жодної структури, обслуговують їх ентузіасти, а населення нещадно смітям забруднює як річку та і її берега, навіть же в саму річку кидаємо пластикові пляшки, пакети зі сміттям і всі ці греблі стають забиті брудом та нашим пластиковим сміттям, тому перетворюються із переливних Гребель в НЕ переливні греблі, які блокують воду Орілі і залишають річку без води. Ось так ми самі, ми - населення районів басейну Орілі - знищуємо головну водну артерію декількох регіонів України, залишаємо самі ж себе без води, без лісу, без повітря та без майбутнього. В результаті такої нашої діяльності гине і сосновий ліс, який ще діди наші висаджували берегами Орілі, гине річка Оріль, яка вважалася однією з найчистіших річок Європи.
Ще одна проблема знищення Орілі – так звані рибаки та мисливці. Ці по своїй суті злочинці- браконьєри знищують як Оріль, бо побудували в селі Йосипівка фактично фундаментальну Греблю, по якій їздять джипами, через яку повністю перекрили водотік Орілі, та ще й перед цією греблею вони собі заглибили річку, затопили собі всі навколишні озера водою Орілі таким чином вони для себе утворили оазис для промислового підпільного рибальства сітками, електро- вудками та створили так звані мисливські угіддя для забав за гроші можновладців. Таким чином ці «любителі» природи знищують всю флору та фауну по руслу Орілі і звичайно що перешкоджають кожній спробі створити екологічний нацпарк на Орілі. Крім того, берегові рекреаційні зони, які заборонено законом привласнювати – розорані, знову ж таки бо віддані незаконно або як пай у власність, або різного рівня депутатам у фактично довічне користування. Що це на практиці, а на практиці - всі гербіциди, внесені в ці землі – йдуть в річку Оріль, в грунтові води і нас та наших дітей масово отруюють саме хімічними добривами. Ось чому онкологія стала вже «чумою» 21 сторіття і косить навіть малесеньких дітей і особливо в наших так званих «екологічно чистих містах та селах» на Орілі. Не секрет, що в Єлезаветівці вбиває води Орілі, а значить і нас з вами - «куряча» фабрика, яка має відношення до куміського клану Президента України і ця картина знищення всієї екологічної спадщини, у тому числі, Дніпропетровщини перетворюється на ядерний вибух проти нас самих та наших дітей. Звичайно що і кліматичні зміни впливають на гідрологічний стан Орілі, але все те, що робимо ми з вами з річкою – це швидке знищення не лише Орілі, лісів вздовж її берегів, а й знищення самих себе, а кліматичні зміни є вже наслідком людського варварства. Так чи інакше, але присутні почули ще багато відвертої та страшної правди і про діяння угрупувань рибалок та мисливців, про захоплення земель рекреаційної зони під «кришуванням» нардепа Нестеренка, здригалися від масштабів проблем і розуміли, що Оріль вже перетворилася навіть на відмивання бюджетних коштів саме за темою «порятунку Орілі». Тобто Оріль та все що з нею пов’язано – це велика «кормушка» для варварів при владі та самих мешканців сіл вздовж Орілі, бо не цінуємо ми те, що дав нам Бог та природа, нам здається що Оріль все витрамає та буде завжди, тому сміттям добиваємо її, знищуємо бідолашну, не розуміючи що вбиваємо себе та своїх дітей.
То чи є вихід? Щоб було зрозуміло - наведемо приклад - село Турове. Приватний інвестор. Всі, хто мав змогу бути в оазисі Турівського еко-парку, який інвестор облаштував на території свого власного господарства - побачив красу та любов господаря до природи взагалі, а не лише до Орілі як такої. Кожне хворе дерево на березі Орілі обстежене та за технологією викорчувано, на томість висаджено тисячі нових, молодих, підведене крапельне зрошування під кожне деревце, розчищено від мулу річку, та головне - саме на цій території привчають кожного до елементарного – не кинь папір, не кинь цигарку, не кидай жодного бруду на землю, не залишай бруд на березі річки, не кричи в лісі, не лякай птахів та звіра, поважай природу свою. Більш того, екскурсії, які періодично проводять для дітлахів в даному Турівському парку – носять характер не лише краєзнавчий, а й допомагають дітям набирати екологічний та культурний досвід, щоб жити саме за правилом: « не знищуй, бережи природу». Скажу більше – коли був повінь Орілі цієї весни, саме колектив Турівського парку чистив бідолашну річку від мотлоху, сміття, бруду який так легко викидають в лісі чи в самій річці мешканці Царичанського, Магдалинвського та й інших районів. Вдумайтеся – декілька камазів мотлоху вивезли з річки Оріль в районі парку Турівський, щоб врятувати як Оріль так і ліс від знищення та бруду. Жоден мешканець сіл так не вчинив, лише спостерігав як пливуть пляшка та пакети Оріллю, а колектив парку рятували річку всіма способами. Але при цьому дуже багато хто «запускають» навмисно різного роду плітки та формують з Турівського інвестора майже монстра-знищувача природи. От і на засіданні Координаційної ради з порятунку Орілі в присутності народного депутата Віктора Чумака почали викрикувати різного роду нісенітницю про Турівського інвестора. І все це тому, що саме він заважає знищувати природу в межах своєї території. Не дозволяє рубати ліс, не дозволяє сміття залишати в лісі та на березі Орілі, не дозволяє полювати та рибалити електро-вудочкою…не дозволяє жодної ганьби з Оріллю та лісом, тож краще ми його зацькуємо, розповсюдимо плітки про те, як він начеб-то привласнив для себе Оріль та ліс, знищує дерева та наче заробляє кошти на «народному доброві…», лише б дорватися до цих берегів та можливості привласнити собі всі напрацювання інвестора в селі Турово. Та так не буде! А кожен пліткар про Турівського інвестора лише хоче шкоди Орілі та лісові вздовж річки. Ось така ж історія і з нацпарком «Орільський» - розповсюджуються байки-страшилки про шкоду заповідної зони для місцевих, мовляв і корову не випасеш, і траву не скосиш, землі заберуть, рибалити не дадуть і таке інше. Краще ж коли ми пісок копаємо та продаємо як власний, краще коли ліс рубаємо та продаємо як деревину, а національний парк – це вже проблема для різного роду браконьєрства. Саме Турівський екологічний інвестор своїм прикладом показав що в екологічних парках, національних чи місцевий, приватних чи державних – єдиний вихід із страшного екологічного лиха, в якому ми знаходимося сьогодні. Приємно те, що вже місцева влада починає розуміти – що потрібно підтримувати будь-яку реальну екологічну ініціативу. Так наприклад голова Царичанської ОТГ Генадій Сумський добре розуміє яку користь робить Турівський інвесторі і готовий підтримувати його діяльність на своїй території. Такий тандем дає розуміння, що екологічна спадщина в цій громаді буде збережена. Але справа в тім, що в одній Громаді «рай» не побудуєш. Щоб вирішувати весь комплекс екологічних проблем всього басейну Орілі – потрібно комплексно вирішувати це питання. А Національний парк «Орільський», в якому працюватимуть фахівці екологи, гідрологи, екологічні шерифи, лісничі, біологи – це і є комплексне вирішення питань збереження Орілі. Щоб від слів перейти до діла – ГО «Європейське Покоління» організовує виїзд-практикум в Херсонську область в національний парк «Дніпровський» за практичним досвідом та формуванням структури національного парку, його кошторису, тому розпочинається активна фаза лобіювання реального створення Національного парку «Орільський». Перший Указ Президента України вже є, залишилася його друга частина – штат та кошторис і саме над цим варіантом ми розпочали роботу.
Тетяна Лебідь
 
DSC 0074DSC 0078
 

Печать

Книжки для сільських бібліотек

Сьогодні книги з підписом від народного депутата України Мустафи Найєма ГО "Європейське покоління" передала бібліотеці села Бабайківка! 
Також було передано книжки, які передали люди, відгукнувшись на акцію " Подаруй книжку сільській бібліотеці". Дякуємо!

34308603 379053822614239 2167204449901084672 n34317821 379053855947569 3734545287314669568 n34342579 379053779280910 7333573245360144384 n

Печать

Акція "Подаруй книжку сільській бібліотеці" продовжується: перші результати

Продовжується акція від ГО "Європейське покоління" "Подаруй книжку сільській бібліотеці"! 
Перша партія книжок вже поїхала до бібліотеки села Троїцьке Дніпропетровської області! 
Також для шкілної бібліотеки села ГО "Європейське покоління" передала дев'ять книжок програмної літератури 10 -11 класів. 
Чтайте книжки, бо нація, яка читає - непереможна!

1234567

Печать

Promote the village

ГО «Європейське покоління» підтримує молодих лідерів! 
Ми багато працюємо з українським селом, ми розвиваємось, та розвиваємо село, українське село! 
Ми прагнемо якісних змін у житті!
Ні для кого не є таємницею, що рушійна сила будь-яких змін – це молодь! 
Ми хочемо співпрацювати та разом реалізовувати нові цікаві проекти! 
Тому: МОЛОДІ ТА ІНІЦІАТИВНІ, МИ ВІДКРИТІ ДО СПІВПРАЦІ! 
«Європейське покоління» розпочинає новий проект «Promote the village»: платформу громадських ініціатив, допомога в просуванні та реалізації міні-проектів в селах!

1

Печать

Народний депутат Чумак В. долучився до конкурсу "Подаруй книжку сільскій бібліотеці"

Народний депутат України Віктор Чумак долучився до акції "Подаруй книжку сільській бібліотеці" від ГО "Європейське покоління" та Книгарня "Є".
Книжка з підписом від В.Чумака буде подарована шкільній бібліотеці села Могилів. 

DSC 0045

Печать

Петриківський розпис в Менорі

Петриківський розпис виник задовго до появи християнства і грав роль оберегу. Люди вірили, що в красі є духовна сила, і тому вікна і двері будинків, і навіть одяг обрамляли магічним орнаментом, який захищав господарів. Тож жителі та гості Дніпра мають можливість доторкнутися до своєрідного культурного оберігу або придбати його. Зробити це можна на виставці робіт художників петриківського розпису у кільтурно - діловому центрі "Менора", організаторами якої є ГО "Європейське покоління".

32650040 10156035330039473 3525759050086088704 n32654365 10156035329819473 3059038762349625344 n

Печать

еко-конкурс продовжується та набирає обертів!

До еко-конкурсу від ГО "Європейського покоління" "Здоров`я країни в твоїх руках" долучилась Нерудстальська ЗШ! Учні цієї школи збирають батарейки та змагаються за призи: маркерну дошку для своєї школи або канцелярію для вчительської! 
Конкурс відбувається в рамках виховання екопатріотизму!
Разом ми змінюємо цей світ, починаючи з малого - змін у своїй школі, своєму селі, місті та країни!!!

 

IMG 6411IMG 6412plakat

Печать

еко - конкурс від ГО "Європейське покоління" триває!

Продовжується еко-конкурс від ГО "Європейського покоління" "Здоров'я країни в твоїх руках". 
Конкурс проводиться задля виховання екологічного патріотизму в наших дітей! 
Учні Китайгородської, Бабайківської, Царичанської та Петриківської шкіл беруть участь у цьому еко-змаганні - збирають батарейки для їхньої правильної утилізації. 

12345

Печать

Мустафа Найєм долучився до акціі "Подари книгу сілській бібліотеці"

До акції "Подари книгу сілсьскій бібліотеці", яку започаткувала ГО "Європейське покоління" долучився народний депутат Мустафа Найєм!
Книга з його підписом буде передана бібліотеці села Бабайківка Царичанської ОТГ!! 

Пам`ятайте:
Коли людина припиняє читати, вона перестає мислити. 
Дідро

DSC 0057geroy ponevol tom 1 4267655267483600

Печать

ПОДАРУЙ КНИЖКУ СІЛЬСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ

ГО "Європейське покоління" разом із своїм партнером Книгарня "Є" Дніпро розпочинає акцію "Подаруй книжку сільській бібліотеці" 
Мета акції - розширити фонд діючих сільських бібліотек та заохочувати сільську молодь читати книжки!
Кожен охочий може принести свою книгу в Книгарню "Є", або придбати її бзпосередньо у книгарні та передати бібліотекам сел Дніпропетровської області.

 123

Печать

ЄВРОПЕСЬКЕ ПОКОЛІННЯ В БРЮСЕЛІ! PROMOTE UKRAINE В ДНІПРІ!

10 травня 2018 року став однією із знакових подій для ГО "Європеське Покоління":
Офіційно підписаний Меморандум про тісну співпрацю з міжнародною оргнанізацією "Promote Ukraine".
В амбітних планах - позиціонування  Громад України в центрі Європи -  в Брюселі.
Практично "Promote Ukraine" в Брюселі це "Європеське Покоління"  і навпаки - "Європеське Покоління" в Україні це ""Promote Ukraine" - народне єднання  європейских культурних націй! 
Цю діяльність ми позиціонуємо саме як народну дипломатію, і в рамках  програми розпочинаємо декілька проектів. Один з яких - культурно-просвітницький - "Європеська Художня Україна" - Петриківка та народна Ікона ХІХ сторіччя в Брюселі, разом з кращими майстрами художнього письма історичного, всесвітньо відомого народного промислу "Петриківський Розпис".
Цей проект не лише демонструватиме художні історичні надбання Української Нації - цей проект відкриє європеську  можливість туристичного потенціалу  України та Дніпропетровщини зокрема. 
В рамках початку проекту  в культурно-діловому центрі Менора в Дніпрі,  відкрито промо-виствку робіт художників Петриківки. Поєднання націй, поєднання  культурно-художньої  спадщини та презентація в Європі України - багатонаціональної, щирої, талановитої, вільної, європейської та креативної - це головна мета співпраці "Європеське Покоління" та "Promote Ukraine".

DSC 0139DSC 0065DSC 0118

 

Печать

Голенищев Вячеслав: смотреть в глаза человеку, который ребенком выжил в аду шахты Тельмана - тяжело


   Жизнь мне подарила одну встречу - встречу со Станиславом Федоровичем Коваленко и Валентиной Петровной Нудной, и именно эти пожилые люди открыли мне глаза на историю  Мемориала  в селе Нерудсталь.
Ребенком, Станислав Федорович остался сиротой и его на воспитание взяла еврейская женщина. В 1942 году фашисты массово истребляли в первую очередь евреев Днепропетровщины и нерудсталевцы более 2000 человек от мала до велика попали в эту бесчеловечную бойню! Представить не возможно как малыш, для которого еврейская женщина стала второй мамой впивался в ногу и держал маму, не отдавал чужим людям и плакал, молил о защите...Его оторвали от мамы и ....он остался жить, а маму бросили в шахту Тельмана...Место его личной боли и ужаса -  вот что для Станислава Федоровича, сегодня пожилого мужчины - Мемориал в Нерудстали. Его рассказ об этой трагедии меня поверг в ужас. Я смотрю на своих детей и содрогаюсь при мысли о том, что в истории моих родителей и дедов -  был ад Бабьево Яра и  Нерудсталевской шахты...Более того, ведь в  шахту бросали детей, уничтожали каждого, кто был по национальности евреем!!! Уничтожали  именно за то, что родился в еврейской семье...
Скромная маленькая Валентина Петровна Нудная фактически всю жизнь пыталась восстановить фамилии семей, имена тех, кого живьем бросали в пропасть шахты за национальную принадлежность...и Трагедия в том, что за всю жизнь она смогла уточнить только 40к фамилий и имен погибших. 
Встреча с Валентиной Петровной Нудной и Станиславом Федоровичем Коваленко  всколыхнули мое сознание. Жизнь жестоко прервана только потому, что дан приказ истреблять евреев, затем словян, затем тех, кто прятал евреев, затем каждого, кто был не немец... Все что в моих скромных силах мы обязаны сделать для того, чтоб войн не было. Наше поколение так же ежедневно гибнет на фронте войны, которую развязал в мире диктатор, во имя его политической целесообразности. Дети Сирии, Украины, Грузии, Чечни...живут в страхе, под пулями, живут в страхе, что в их дом войдет очередной казак или ополченец с оружием и что будет дальше - не знает никто...Все это звенья одной цепи - стираем память у молодого поколения о том, что такое война, ее бесчеловечность и о том, что у истоков войн стоят нелюди, облаченные властью...
Проект  Мемориал - Нерудсталь я предложил своим партнерам по Европейскому Поколению  и счастлив, что меня услышали и приняли идею - создать Мемориальный сквер памяти жертв Нерудсталевксой трагедии. Совместно мы предложили студентам архитекторам и ландшафтным дизайнерам разработать проект-идею Сквера-Мемориала памяти жертв Нерудстали...
Очень надеюсь что не ради приза, а во имя памяти молодежь откликнется на наше предложение. Что же касается приза - эквивалент обучения одного года в ВУЗе, считаю справедливым за проект подобного масштаба.

Очень надеюсь, что сквер-Мемориал станут местом гордости и памяти Саксаганской громады и Днепропетровской области в том числе. 
Нет могил не известных героев и трагедий, есть или национальное забвение или национальная память. Мы восстанавливаем именно национальную память. Чтобы жить надо помнить, знать и уважать прошлое. Для меня это как закон жизни. 
Ждем идеи, ждем неравнодушных и творческих молодых людей. Верю, что молодежь будет вместе с нами восстанавливать справедливость перед именами погибших в шахте Нерудстали.   

31968047 10156015168644473 2205445077768077312 n

Печать

Симонов Юрий: "их живыми, целыми семьями бросали в ствол шахты только потому, что они евреи..."


 9 мая - день  Победы над фашизмом, прежде всего, советского воина . Сложно понять разделение воинов Второй мировой по принципу политической конъюнктуры, но для нас, поколения чьи деды и отцы во Вторую мировую ценой крови, смертей и изкалеченными судьбами выстояли и Победили фашизм - этот день был и останется Днем Великой и скорбной Победы - днем гордости и боли от потерь.
  Именно отношение к исторической народной памяти необходимо  воспитывать в наших детях практически с пеленок. Проходя мимо могил неизвестным солдатам, каждый отец и каждая мать должны рассказывать своим детям как святы эти могилы...Тогда мы состоимся как нация, которая чтит свою историю. Фашизм имеет много оттенков. Но все они неизбежно ведут к смертям и насилию. Расскажу одну историю.
Село Нерудсталь, Саксаганский район, Пятихатского райорна. на окраине села стоит некий обелиск, напоминающий ствол шахты и у подножья - скромная мемориальная надпись: "...на этом месте расстреляно и брошено живыми в ствол шахты им.Э.Тельмана 546 мирных жителей... ". Кровь стынет от прочитанного, но а теперь давайте попытаемся уточнить эту историю и узнать подробности этой трагедии. Оказывается это были еврейские семьи...  Только за национальную принадлежность семьи с детьми истреблялись на этом месте. Их живыми бросали в ствол шахты только потому что они евреи!!! Дети, женщины, старики...за то, что ты родился евреем...и продолжение -  советская власть скрывала всю правду об этой страшной трагедии вплоть до распада СССР. В чем суть такого отношения советского союза к гибели мирных жителей в Нерудстали, а видимо в том, что и в СССР  евреи были практически изгоями социума...Стыд и боль, но это так. 
Силами одной маленькой женщины, Валентины Петровны Нудной  с 60-тых годов 20 века велась кропотливейшая работа по восстановлению памяти мирных жертв Нерудстали,  Это благодаря Валентине Петровне Нудной  в селе Нерудсталь стоит Мемориал памяти жертв массового истребления еврейского населения Днепропетровщины. Но даже при том, что местное население настояли и вопреки не желанию власти -  Мемориал сами жители создали, но ведь  СССР нанесла удар по другому - они умолчали о том,  что в стволе шахты Тельмана погибли именно  еврейские семьи, а в архивах НКВД и КГБ нет ни имен ни фамилий погибших...стерта память, стерты с лица земли семьи и стерты из памяти их  фамилии...
Для меня все это оттенки и проявления в разных формах фашизма. Одни истребляли физически, другие - стирали память об этой трагедии.
Валентина Петровна Нудная пыталась всю свою жизнь восстановить именно имена и фамилии погибших семей и ей удалось узнать только 40 имен! 40 имен из всего числа погибших! И я отчетливо стал понимать, что и погибших может быть в разы больше.. ШОК.
 Кроме того, оказалось что в Нерудстальской бойне  малыш Марк выжил..единственный мальчик, которого отец собой прикрыл - чудом выжил...в трупах и ужасе, в животном страхе и слезах за мамой, папой и по родным - ребенок чудом выжил...Вырос, изменил фамилию на украинский манер, отчество взял Иванович  и жил до смерти в страхе и со слезами...Но и он пытался восстановить имена и фамилии погибших...Увы, сегодня нет с нами Марка Шатайло...Но жив Станислав Коваленко, мальчик, который потерял маму при родах и которого еврейская женщина взяла как сироту на воспитание. Полицай знал эту историю и женщину отправил в ад Нерудсталевской шахты, а мальчика оторвал от приемной матери и тем самым спас. 
Господи, как же так! За что???
Сегодня склонов колени мы стоим перед местом гибели еврейских украинских семей...Страшно. Больно,Бесчеловечно и невозможность исправить эту трагедию 1942 года разрывает душу.. и главное - как сделать так, чтоб фашизм ни в каких проявлениях больше не топтал жизни людей. Как?
Я и мои партнеры по общественной организации "Эвропейское поколение" приняли решение восстановить память и привлечь к этому молодежь. 
Именно Мемориал МИРА  и ПАМЯТИ  трагедии еврейского украинского народа мы планируем совместно создать с молодежью Днепра.
Все идеи Сквера-памяти, все проекты Мемориального сквера памяти - мы ждем именно от молодых архитекторов и ландшафтных дизайнеров Днепропетровской области. 
Мы готовы рассмотреть совместно с Валентиной Петровной Нудной, со Станиславом Федоровичем Коваленко  и Саксаганской громадой, чтобы воплотить в жизнь идеи молодых современников и таким образом чтить  и хранить  историческую справедливость, чтобы восстановить  с помощью молодых современников имена тех, кто не смог прожить свои жизни и погиб в аду шахты Тельмана. Даст Бог  и мы совместно с молодежью создадим  на этом месте территорию  памяти невинно погибших и во имя мира живущих... Чтобы помнили и жили в мире. 
Идеи ждем от каждого, кто хотел бы свою долю внести в воссоздание Мемориала...
Победитель будет вместе с нами создавать сквер и получит премию в эквиваленте оплаты одного года обучения в вузе.
Но главное, молодежь  работая над этим проектом хотим чтоб могла понять и осознать, что в могиле лежат дети и матери и необходимо помнить их страдания и горе, страх и прерванные жизни, чтоб больше не приходили к власти фашизм в обличии лже-патриотов,  чтоб не лилась кровь невинных жертв по желанию политического лидера, который себя возомнил Богом...
Для меня трагедия Нерудстали - это живая страшная история, которую необходимо помнить, понимать и делать все, чтобы больше подобного человечество не знало. 
Надеюсь, молодежь нас услышит.
30121059 10155958204354473 1882122031 n30180231 10155958203069473 1582633228 n30180452 10155958204689473 539505696 n30429694 10155967061299473 1688358628 n30180210 10155967061284473 1010494167 n
 

Печать


Notice: Undefined variable: app in /home/pokolinnya/domains/pokolinnya.org/public_html/templates/yoo_everest/warp/systems/joomla/layouts/pagination.php on line 12

Notice: Trying to get property of non-object in /home/pokolinnya/domains/pokolinnya.org/public_html/templates/yoo_everest/warp/systems/joomla/layouts/pagination.php on line 12