Notice: Undefined variable: yoo_cgs in /home/pokolinnya/domains/pokolinnya.org/public_html/templates/yoo_everest/warp/systems/joomla/layouts/com_content/article/default.php on line 147

Світ не без добрих людей

Взагалі, світ на доброті і тримається. Любов і доброта – слова споріднені і за змістом тотожні.

У будинку сімейного типу Іванових дітки виховуються у любові, доброті і праці. Разом з 10 дітьми батьки – вихователі Олена Іванівна та Іван Володимирович мешкають у маленькій Залелії Ляшківської об’єднаної територіальної громади. За 15 років виховали 16 прийомних дітей. А ще мають і своїх вже дорослих дітей: 24 – річну Софію, 25 – річного Сергія та прийомних Юру та Женю (25 і 18 років).

Коли ми приїхали до родини в гості, то кожен із її членів був чимось зайнятим. Батько на роботі, а мама разом зі старшими дітьми збирали полуницю.Менші гралися на подвір»ї.У сім’ї прищеплюється любов і повага до праці.  Цим самим батьки дають дітям засади самостійності, розуміння того, що без певних зусиль у житті нічого не доб’єшся. І це дуже правильно,так має бути.Праця завжди славила людину. У трудолюбивих сім»ях діти легко долають життєві труднощіі впевнені за своє майбутнє. Та головне, у багатодітних родинах ніколи не вичерпується любов,  не міліє криниця людяності і доброти.

У родині діти зростають ввічливі та привітні, і як усі звичайні діти, граються, бавляться, галасують, ганяють на велосипедах, сміються, плачуть але не забувають піклуватися та турбуватися один за одного. На наше запитання, чому саме обрали таку важку ношу – виховувати так багато дітей, пані Олена скромно відповіла: - Мені їх жаль.Душа болить. За великим рахунком, уся малеча.що зростає у будинку, з Царичанського району. У кожного своя доля: у кого батьки померли, а у кого батьків позбавили батьківських прав. І оцю обділену малечу зігріла проста і милосердна жінка – Олена Іванова. Ось вони перед нами на світлинах, 10 цікавих облич від 7 до 16 років, 4 хлопчика і 6 дівчаток,серед них є і внучок Іванових: Даша, Каріна, ще одна Даша, Данило, Анжеліка, Богдан, Руслана, Альоша, Катя і Вова.

Олена Іванівна розповідає про життя родини. Каже, що все як у людей: - Вранці встаю о пів на шосту годину, готую сніданок. На їжу йде 10 літрів супу, три відра борщу. Маємо гектар городу, вирощуємо малину, полуницю, огірки,а потім продукцію реалізуємо. Кошти йдуть на дитячі потреби, подарунки. Діти привчені до сільської праці, дівчатка усе уміють робити по – домашньому господарству.Хлопчики допомагають. Люблять вишивати, в’язати (як і мама – Авт.). конструювати. Разом вирішуємо питання на сімейній раді.Додамо від себе,що мама Олена дуже творча людина---вишиває ікони бісером,пише вірші.любить природу.Такі уподобання розділяють і вихованці.

Олена Іванівна радіє з того, що знаходяться небайдужі люди, котрі відгукуються на прохання сім’ї. Хоча і зізнається, що ні в кого нічого не просить. Але болить душа за тим, що держава не   переймається проблемами будинками сімейного типу. Здавалося б, ніби усе нормально. Державотворці видають певні закони, встановлюють соціальні норми і тому подібне. Але ж то, на перший погляд. А якщо глибинно розібратися, є дуже багато питань, на які держава закриває очі, або ж свідомо не помічає. А проблеми є. І державні гарантії не дають повністю дитячим будинкам сімейного типу відчути забезпеченими і захищеними.Відтак, треба давно передивитися норми на утримання кожної дитини. Чомусь скасовані пільги по забезпеченню газопостачання та багато іншого. Пані Олена переймається: - Складається таке враження, що ми не потрібні державі. За законом нас мають забезпечувати коштами на ремонт будинку. У нас повинна бути автівка для сімейних потреб, якою за усі роки так і не забезпечили. На одного вихователя – батька держава платить зарплатню трохи більше 7 тисяч гривень.Цього не достатньо.Наприклад, зимою на витрати тепла у нас йде 8-9 тисяч! І ніхто нас не запитує, як  то живеться. Постійноприходиться «викручуватися». Усе в домі і подвір’ї робимо своїм коштом. Дуже допомагає нам місцевий підприємець, директор агропромислового комплексу Карен Галстян. На сьогодні Іванови дуже потребують допомоги у будівництві переходу між помешканнями. Діти малі, а це спричиняє багато незручностей через відсутність теплого сполучення, особливо зимою. Також родина потребує допомоги в облаштуванні дитячого майданчика.

Нещодавно Іванови пережили нелегке випробування у житті.Дякувати Богу, все обійшлося.Їхня 10 – річна донька Анжеліка була хвора і потребувала операції на серці.Завдячуючи небайдужим людям, лікарям кардіоцентру у Дніпрі, хворобу вдалося подолати. Уся велика багатодітна родина вдячна за матеріальну підтримку Карену Галстяну, депутату обласної ради Гошгару Мухтарову, фермерам – підприємцям Миколі Тюпці та Олександру Божку. А ще сім»я пам»ятає зворушливий вчинок невідомої молодої людини. Зі слів Олени Іванової, вони лише взнали, що звали чоловіка  Вахтанг і що він зголосився оплатити операцію (коштувала вона 27 тисяч гривень-Авт.) – Ну хто ми йому? Чужі люди, - хвилюється пані Олена, - а так нам допоміг. Обізвався на заклик лікаря. Більш того, цей молодий чоловік кожного дня приносив нам обіди. Такою турботою, непідробною увагою я зворушена до сліз.

Спілкуючись з Оленою Іванівною та їхніми дітьми, ловиш себе на думці, що не  в кожній сім’ї панують лад, затишок,  і Любов. Так, Любов з великої літери. Жертовна батьківська любов.Дитяча любов до батьків.Як зізналася нам господарка великої родини, коли у неї назріває перевтома через щоденні клопоти, оновлювати сили йде до лісу і у природній тиші черпає натхнення та наснагу. А тато Іван кохається у квітах, він їх вирощує. Посміхаючись, Олена Іванова напівжартома ділиться: - Якби у нас була чарівна паличка …

Але ж чудеса таки бувають! На сьогодні у дитячому будинку сімейного типу зявилася ще одна добра людина, лікар – чарівник Володимир Дєєв. Друг та партнер ГО «Європейське покоління», головний лікар «Клініки доктора Дєєва», відтепер буде постійно оглядати, консультувати, надавати медичну допомогу дітлахам Івановим. Долучайтеся до добрих справ  і ви, шановні приорільці!

Микола Руденко

 

97765432678


Печать


Notice: Undefined variable: yoo_cgsi in /home/pokolinnya/domains/pokolinnya.org/public_html/templates/yoo_everest/warp/systems/joomla/layouts/com_content/article/default.php on line 149